Росія могла розмістити ретранслятори «Шахедів» у Києві — «Флеш»

Росія могла розмістити в Києві від одного до трьох радіоретрансляторів МЕШ, які використовуються для тимчасового забезпечення каналів управління ударними безпілотниками Shahed. Таку версію озвучив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов. За його словами, ймовірна робота таких пристроїв може пояснювати окремі особливості атак по столиці та ускладнювати протидію дронам засобами радіоелектронної боротьби.

Йдеться не про постійний канал зв’язку, а про короткострокове керування безпосередньо під час польоту безпілотника. Такий формат потенційно дає змогу коригувати маршрут ударного дрона на фінальній ділянці, змінювати напрямок руху або уточнювати точку наведення. Водночас фахівець наголосив, що виявити подібні ретранслятори складно, оскільки вони можуть працювати нетривалий час і не обов’язково мають очевидні ознаки стаціонарного об’єкта.

Як ретранслятори можуть впливати на атаки Shahed

Сергій Бескрестнов заявив, що в Києві можуть періодично вмикатися російські радіоретранслятори МЕШ. На його думку, вони забезпечують тимчасовий канал управління «Шахедами» для коригування ударів по цілях у столиці. Він припустив, що одночасно можуть використовуватися один, два або три такі пристрої.

Зазвичай ударні безпілотники мають заздалегідь запрограмований маршрут і можуть рухатися за координатами, отриманими ще до запуску. Однак під час атаки оператори можуть прагнути уточнити траєкторію польоту з урахуванням ситуації на місцевості, роботи протиповітряної оборони або зміни пріоритетної цілі. Для цього потрібен канал зв’язку, здатний працювати на значній відстані та передавати команди через проміжні вузли.

Радіоретранслятор у такій системі виконує роль проміжної ланки між оператором і безпілотником. Він приймає сигнал, посилює або перенаправляє його, після чого команда може бути доставлена до дрона в районі виконання завдання. Якщо обладнання справді розміщене ближче до зони атаки, це може збільшувати стабільність зв’язку та зменшувати залежність від далекого каналу управління.

Бескрестнов пов’язав можливе використання такого обладнання з ударами по об’єктах у Києві, зокрема по мостах. Він зазначив, що без стабільного онлайн-керування безпосередньо перед ураженням складніше точно влучити в невелику або вразливу частину конструкції, наприклад опору чи ванти. Водночас остаточні висновки щодо конкретних атак можуть бути зроблені лише після повного аналізу уламків, траєкторій польоту та роботи засобів зв’язку.

Чому пошук ретрансляторів є складним

Виявлення радіоретрансляторів може ускладнюватися їхнім коротким часом роботи. Якщо пристрій активується лише під час наближення безпілотників до столиці, фахівцям необхідно одночасно зафіксувати сигнал, визначити його напрямок і встановити можливе місце розташування. Навіть незначна затримка може призвести до втрати потрібних даних.

Додатковою проблемою є можливість маскування обладнання серед міської забудови. У великому місті працюють тисячі легальних передавачів, мобільних мереж, систем зв’язку та інших радіоелектронних пристроїв. На цьому тлі короткий або нестабільний сигнал ворожого обладнання складно відокремити без спеціального моніторингу та зіставлення інформації з даними про рух повітряних цілей.

За словами представника української сторони, уламки збитих дронів регулярно досліджують, аби встановити, які системи навігації та зв’язку використовує противник. Наразі, як він стверджує, у виявлених компонентах не знаходять підтверджень використання інших «таємних» засобів зв’язку. Серед припущень, які поширювалися раніше, згадувалися мобільні мережі LTE, спеціальні системи та інші технологічні рішення. Проте публічно підтвердженої інформації про їхнє застосування в цьому контексті немає.

Важливо, що сама заява про можливу присутність ретрансляторів у Києві поки не є остаточно доведеним фактом. Це технічна оцінка, заснована на аналізі характеру атак, уламків безпілотників та ймовірних можливостей російських систем управління. Подальше підтвердження або спростування версії залежатиме від роботи українських фахівців радіоелектронної розвідки, протиповітряної оборони та експертів, які вивчають збиті дрони.

Загроза для мостів і засобів ППО

Окрему увагу Сергій Бескрестнов звернув на атаки по київських мостах. На його думку, можливість онлайн-керування безпілотниками створює ризики не лише для самих конструкцій, а й для розміщених поблизу засобів протиповітряної оборони. Якщо противник отримує змогу коригувати маршрут у реальному часі, він може намагатися обходити зони ураження або спрямовувати дрони на виявлені позиції української ППО.

Фахівець також зазначив, що російські інформаційні канали поширюють фотографії розміщення українських засобів протиповітряної оборони на київських мостах. За його оцінкою, приховати техніку на об’єктах, через які щодня проходить великий потік транспорту, практично неможливо. Публічне поширення таких знімків може допомагати противнику збирати розвідувальні дані та уточнювати розташування систем захисту міста.

Водночас поширення фотографій військових об’єктів становить небезпеку і для цивільного населення. Навіть знімки, на яких не вказані точні координати, у поєднанні з іншими матеріалами можуть допомогти визначити місце розташування техніки, час її роботи або особливості прикриття певної ділянки. Саме тому громадян закликають не публікувати фото та відео роботи ППО, наслідків ударів і переміщення військової техніки.

Можливе використання ретрансляторів є лише одним із чинників, що впливають на ефективність захисту Києва від ударних безпілотників. Важливу роль відіграють своєчасне виявлення повітряної цілі, робота радіоелектронної боротьби, вогневі засоби ППО, мобільні групи та дотримання режиму інформаційної безпеки. Українські військові постійно змінюють тактику протидії, оскільки російська сторона адаптує маршрути, склад ударних груп і способи управління дронами.

Заява «Флеша» привернула увагу до нової можливої складової атак Shahed по столиці. Якщо інформація про роботу російських МЕШ у Києві підтвердиться, українським фахівцям доведеться посилити пошук таких пристроїв і розробити додаткові способи нейтралізації каналів управління. До отримання офіційних доказів ця версія залишається предметом технічного аналізу, однак вона демонструє, наскільки швидко змінюються методи застосування ударних безпілотників у війні.