Російська атака зруйнувала у Сумах завод із виробництва ліків: є загиблий

У Сумах російська атака призвела до руйнування виробничого майданчика фармацевтичної компанії КУСУМ. Підприємство спеціалізувалося на виготовленні лікарських засобів, необхідних українським пацієнтам. Унаслідок удару загинув працівник заводу — співробітник інженерного відділу Євген Володимирович Мірошниченко.

За інформацією компанії, чоловік працював на підприємстві з 2009 року. У КУСУМ висловили співчуття його родині, друзям і колегам, наголосивши, що загибель працівника стала непоправною втратою для всієї команди. Під час російської атаки виробничий об’єкт зазнав значних руйнувань, а його подальша робота у попередньому форматі наразі неможлива.

Російський удар зруйнував фармацевтичне виробництво

Знищений у Сумах завод КУСУМ виробляв лікарські засоби для українського ринку. Йдеться про підприємство, робота якого була пов’язана не лише з економічною діяльністю, а й із забезпеченням пацієнтів необхідними препаратами. Через руйнування виробничих потужностей компанія має вирішити одразу кілька складних завдань: оцінити збитки, забезпечити безпеку персоналу, зберегти робочі процеси та не допустити перебоїв із постачанням ліків.

У компанії зазначили, що одним із ключових пріоритетів залишається безперервний доступ українців до необхідних лікарських засобів. Попри втрату підприємства, КУСУМ не припиняє роботу та шукає можливості для перебудови виробничої системи. Наразі фахівці оцінюють масштаби пошкоджень і визначають, які саме процеси можна відновити або перенести на інші майданчики.

Руйнування фармацевтичного заводу створює додаткові ризики для стабільності внутрішнього ринку. Виробництво медикаментів потребує складного обладнання, дотримання суворих технологічних вимог, контролю якості та чіткої логістики. Тому відновлення такого підприємства не обмежується ремонтом будівель. Необхідно відновити інженерні системи, виробничі лінії, складські приміщення, лабораторну інфраструктуру та інші важливі елементи фармацевтичного процесу.

Водночас компанія наголошує, що головною цінністю для неї залишаються люди. Після удару увага зосереджена на безпеці працівників, підтримці колективу та допомозі родині загиблого співробітника. У КУСУМ підкреслили, що пам’ятають внесок Євгена Мірошниченка в роботу підприємства та поділяють біль його близьких.

КУСУМ планує перебудувати виробничі процеси

Фармацевтична компанія повідомила, що має виробничі потужності не лише в Україні. Підприємства КУСУМ працюють в Індії, зокрема в Індорі та Бхіваді. Наявність закордонної інфраструктури може допомогти компанії частково перерозподілити навантаження та організувати альтернативні маршрути постачання продукції в Україну.

Перебудова виробничих процесів має дати змогу зменшити наслідки руйнування сумського майданчика. Компанія працює над тим, щоб зберегти доступність потрібних препаратів і підтримати стабільність постачання. Водночас на можливість швидкої реалізації цих планів можуть впливати логістичні труднощі, регуляторні процедури та інші обмеження, що виникають під час війни.

У КУСУМ зауважили, що вже мають досвід відновлення діяльності після серйозних втрат. Раніше російські удари знищили склад компанії, однак підприємство змогло продовжити роботу. Цей досвід може стати важливим під час ухвалення рішень щодо нинішніх руйнувань у Сумах.

Подальші кроки залежатимуть від результатів обстеження об’єкта. Спочатку спеціалісти мають визначити, які конструкції та системи можна відновити, а які потребують повної заміни. Після цього компанія зможе сформувати план реконструкції, розрахувати потребу в ресурсах і визначити терміни повернення частини виробництва.

Для української фармацевтичної галузі збереження внутрішнього виробництва має стратегічне значення. Власні підприємства дають змогу швидше реагувати на потреби медичної системи, підтримувати доступність препаратів і зменшувати залежність від імпорту. Саме тому атака на завод у Сумах є ударом не лише по конкретній компанії, а й по важливій частині економічної та медичної інфраструктури країни.

Російські атаки завдають збитків підприємствам України

Знищення фармацевтичного виробництва в Сумах відбулося на тлі системних російських ударів по українських підприємствах. Внаслідок обстрілів і атак безпілотників пошкоджуються заводи, склади, логістичні центри та виробничі комплекси в різних регіонах. Такі удари змушують бізнес зупиняти роботу, переносити потужності, шукати нові маршрути доставки та витрачати значні кошти на відновлення.

Раніше через російські атаки зазнавали пошкоджень складські об’єкти на Київщині та в Житомирі. У столиці руйнувань зазнавали підприємства легкої промисловості, виробничі комплекси й ювелірні підприємства. На Київщині також були пошкоджені виробничі та складські площі компанії, що виготовляє вентиляційне обладнання.

Серйозних втрат зазнавали й підприємства інших галузей. Окремі заводи були змушені повністю або частково призупинити роботу після ударів. Для промисловості це означає не тільки пошкодження будівель і техніки, а й ризик втрати спеціалістів, контрактів, ланцюгів постачання та ринків збуту.

Кожна вимушена зупинка підприємства негативно позначається на економіці. Компанії втрачають час і доходи, працівники можуть залишитися без стабільної зайнятості, а держава недоотримує податки. Водночас підприємства продовжують шукати способи працювати навіть під час повітряних тривог і після пошкодження основних об’єктів.

За оцінками представників української влади, простої через ракетні атаки та повітряні тривоги коштують економіці десятки мільйонів доларів. Втім, реальні наслідки значно ширші, адже до прямих збитків додаються витрати на відновлення, евакуацію обладнання, посилення безпеки та створення резервних виробничих майданчиків.

Попри руйнування в Сумах, КУСУМ заявляє про намір продовжувати діяльність. Компанія працює над збереженням команди, підтримкою постраждалих працівників і забезпеченням українських пацієнтів лікарськими засобами. Остаточні масштаби збитків та подальший план відновлення стануть зрозумілими після завершення оцінки пошкоджень.

Російська атака по заводу КУСУМ у Сумах вкотре продемонструвала, наскільки вразливою є цивільна та промислова інфраструктура України під час війни. Водночас здатність підприємства перебудовувати роботу та шукати альтернативні рішення свідчить про стійкість українського бізнесу. Головним завданням залишається збереження життя людей, відновлення виробництва та безперебійне забезпечення пацієнтів необхідними ліками.