Всеволод Чабанець
Словаччина та Угорщина не планують долучатися до нової фінансової ініціативи Європейського Союзу, яка передбачає надання Україні додаткової позики обсягом 70 млрд євро. Йдеться про кошти, необхідні для підтримки української економіки, фінансування оборонних потреб і забезпечення роботи державних інституцій у 2027 році.
Про позицію Братислави заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. За його словами, Україна звернулася до європейських партнерів із проханням знайти додаткове фінансування на наступний рік, однак Словаччина не має наміру брати участь у цій програмі. Аналогічну позицію, як повідомляється, займає і глава угорського уряду Петер Мадяр.
Таким чином, ініціатива щодо нової позики Україні вже стикається з політичними запереченнями з боку окремих країн ЄС. Водночас остаточні параметри програми, механізм її фінансування та участь держав-членів ще мають бути узгоджені на рівні європейських інституцій.
Чому Україні потрібні додаткові 70 млрд євро
Потреба в додатковому фінансуванні пов’язана з масштабом витрат, які Україна змушена здійснювати в умовах повномасштабної війни. Держава одночасно фінансує оборону, соціальні виплати, відновлення пошкодженої інфраструктури, підтримку внутрішньо переміщених осіб та критично важливих галузей економіки.
Під час саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський заявив, що наступного року війна може коштувати країні близько 155 млрд євро. За його словами, український бюджет не здатен самостійно покрити такі видатки, тому Київ розраховує на подальшу допомогу міжнародних партнерів.
Звернення до Європейського Союзу щодо нової позики є частиною ширшої стратегії України, спрямованої на забезпечення прогнозованої фінансової підтримки. Для держави важливо розуміти, якими ресурсами вона зможе розпоряджатися не лише протягом найближчих місяців, а й у середньостроковій перспективі.
Європейська допомога має значення не тільки для фінансування оборони. Вона також дає змогу підтримувати макроекономічну стабільність, виплачувати пенсії та зарплати в бюджетній сфері, забезпечувати функціонування медичної й освітньої систем, а також проводити відновлення регіонів, які постраждали від російських атак.
Водночас ЄС уже погодив позику Україні на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти покрити нагальні фінансові потреби країни у 2026–2027 роках. Європейська комісія планує виділяти фінансування поступово, відповідно до затверджених умов і пріоритетів.
Позиція Роберта Фіцо щодо фінансування України
Роберт Фіцо послідовно виступає проти розширення військової та фінансової підтримки України в запропонованому форматі. Словацький прем’єр вважає, що рішення про масштабні багатомільярдні програми не повинні ухвалюватися автоматично, без детального обговорення наслідків для бюджетів країн Європейського Союзу.
Окремо Фіцо розкритикував ідею пов’язувати переговори про майбутній бюджет ЄС із питанням фінансування України. Йдеться про довгостроковий бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки. За оцінкою словацького прем’єра, такий підхід є небезпечним, оскільки може ускладнити досягнення компромісу між державами-членами.
Переговори щодо нового бюджетного циклу ЄС залишаються складними. Країни мають погодити обсяги внесків, пріоритети спільних видатків, фінансування програм розвитку та розподіл коштів між різними напрямами. На цьому тлі питання підтримки України стає одним із найчутливіших пунктів порядку денного.
Фіцо заявив, що держави Євросоюзу поки далекі від спільної позиції, а досягти домовленості до кінця року буде складно. На такий термін розраховує голова Європейської ради Антоніу Коста, однак переговори можуть затягнутися через розбіжності між країнами.
Попри відмову фінансувати нову позику на 70 млрд євро, словацький прем’єр заявив, що Братислава готова підтримувати Україну в інших сферах. Серед можливих напрямів він назвав освітні проєкти, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичних з’єднань.
За словами Фіцо, допомога Україні не обов’язково має обмежуватися прямими бюджетними трансфертами або фінансуванням оборонних видатків. Він вважає, що співпраця може відбуватися через цивільні програми, технічну підтримку та інфраструктурні проєкти, які матимуть довгостроковий ефект.
Як рішення Словаччини та Угорщини може вплинути на ЄС
Відмова Словаччини та Угорщини долучатися до нової позики може стати додатковим викликом для Європейського Союзу. Країнам блоку доведеться визначити, чи можливо реалізувати фінансову програму за участю більшості держав, або ж необхідно шукати інший юридичний і бюджетний механізм.
Для України важливо, щоб європейська допомога залишалася стабільною та передбачуваною. Будь-які затримки з ухваленням рішень можуть ускладнити планування державного бюджету, закупівлю озброєння та фінансування першочергових соціальних потреб.
Розбіжності між країнами ЄС також демонструють, наскільки складно зберігати єдність у питаннях довгострокової підтримки України. Більшість держав Євросоюзу виступає за продовження допомоги, однак окремі уряди намагаються обмежити власну участь або домогтися змін у механізмах фінансування.
Окремим питанням залишається співвідношення між військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою. Україна наголошує, що всі ці напрями взаємопов’язані: без достатнього фінансування держава не зможе підтримувати обороноздатність, а без безпеки неможливо повноцінно відновлювати економіку та інфраструктуру.
Під час саміту в Брюсселі Фіцо також заявив, що європейські лідери, на його думку, приділили недостатньо уваги мирним ініціативам і припиненню війни між росією та Україною. Словацький уряд наполягає на активнішому дипломатичному процесі, тоді як українська сторона вважає, що переговори мають відбуватися з позиції сили та за наявності надійних гарантій безпеки.
Відносини України з Угорщиною також залишаються важливим фактором у європейській політиці. Водночас президент України Володимир Зеленський уперше офіційно зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі. Переговори тривали близько пів години.
Під час зустрічі сторони обговорили двосторонні відносини, вступ України до Європейського Союзу та шляхи завершення війни. За словами Зеленського, Україна й Угорщина домовилися відновити співпрацю на різних рівнях та обмінятися візитами. Дати майбутніх поїздок мають узгодити представники обох держав.
Однак політичний діалог між Києвом і Будапештом не означає автоматичної зміни позиції Угорщини щодо фінансової підтримки України. Рішення про участь у новій позиці на 70 млрд євро залежатиме від подальших переговорів, внутрішньополітичної ситуації та загальної позиції угорського уряду щодо допомоги Києву.
Найближчим часом європейські країни мають продовжити консультації щодо фінансування України та майбутнього бюджету ЄС. Для Києва ключовим результатом цих переговорів стане не лише обсяг затверджених коштів, а й гарантії їхнього своєчасного надходження. Саме фінансова передбачуваність може допомогти Україні планувати оборонні видатки, підтримувати економіку та готуватися до тривалого відновлення.