Пономарьова Мар'яна
США можуть отримати контроль над частиною заморожених російських активів, які зберігаються в країнах Європейського Союзу. Таку можливість американські представники обговорили з українськими та європейськими посадовцями під час переговорів щодо потенційної мирної угоди та подальшого тиску на Москву.
За даними західних медіа, спеціальний представник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер запропонували розглянути механізм, за якого частину знерухомлених російських коштів могли б перевести до нового фінансового інструменту під наглядом Вашингтона. Йдеться саме про активи Російської Федерації, які були заблоковані після початку повномасштабної війни проти України.
Ініціатива стала несподіваною для представників європейських держав і України. Європейські делегати, за наявною інформацією, не підтримали пропозицію передати такі кошти під контроль Сполучених Штатів. Причиною стали не лише політичні розбіжності, а й складні юридичні, фінансові та безпекові питання.
Який механізм пропонують Сполучені Штати
Американська сторона розглядає заморожені російські активи як один із можливих елементів масштабної домовленості, яка могла б передбачати припинення війни, гарантії безпеки для України та визначення джерел фінансування її відновлення. У цьому контексті Вашингтон може прагнути отримати більший вплив на рішення щодо використання російських коштів.
Серед можливих варіантів називають переведення частини активів до нового спеціального фонду або фінансової структури. Такий інструмент перебував би під наглядом американської адміністрації, а рішення про використання коштів ухвалювалися б у межах узгодженого міжнародного механізму.
Конкретні параметри запропонованої моделі поки що не визначені. Невідомо, яка саме сума могла б бути переведена, хто здійснював би управління активами та на які потреби їх можна було б спрямувати. Також сторони мають з’ясувати, чи йдеться про доходи від активів, їхню номінальну вартість або безпосереднє використання заблокованих резервів.
Представники адміністрації США наголошують, що питання активів обговорюється лише в межах ширшої мирної домовленості. Це означає, що остаточне рішення може залежати від результатів переговорів щодо завершення війни, гарантій для України та майбутнього санкційного режиму проти росії.
Чому Європа обережно ставиться до передачі активів
Основна частина заморожених російських суверенних коштів зберігається саме в Європі. Тому уряди держав ЄС несуть значну частину юридичної та фінансової відповідальності за їхнє блокування. Передача активів під контроль іншої держави могла б створити прецедент і викликати додаткові суперечки між союзниками.
У 2022 році західні країни заблокували приблизно 260 мільярдів євро російських суверенних активів. На момент ухвалення рішення ця сума становила близько 302 мільярдів доларів. Значна частина коштів належить російському центральному банку та розміщена у фінансових установах Європейського Союзу.
Європейські держави побоюються, що повна конфіскація активів може спричинити тривалі судові процеси. Росія вже заявляла про намір оскаржувати подібні рішення та вимагати компенсації. Крім того, уряди країн ЄС оцінюють ризики для міжнародної фінансової системи й довіри до європейських депозитаріїв.
Окрему роль відіграє позиція Бельгії, де зберігається значний обсяг російських резервів. Брюссель неодноразово наголошував, що потребує додаткових гарантій від інших держав, якщо активи будуть використані для підтримки України. Бельгійська сторона прагне уникнути ситуації, за якої всі юридичні та фінансові ризики залишаться на ній.
Саме тому європейські партнери можуть наполягати на спільному контролі над російськими коштами, а не на передачі їх Вашингтону. Для ЄС принциповим є збереження єдиного підходу та ухвалення рішень на основі міжнародного права.
Як заморожені активи можуть допомогти Україні
Використання російських активів для підтримки України залишається одним із ключових питань економічної політики Заходу. Київ наполягає, що держава-агресор має нести фінансову відповідальність за руйнування, загибель людей і масштабні збитки, завдані українській економіці.
Наразі західні країни переважно використовують не самі заблоковані резерви, а прибутки, отримані від їхнього розміщення. Такі доходи можуть спрямовуватися на обслуговування кредитів для України, закупівлю озброєння, бюджетну підтримку та фінансування відновлення критичної інфраструктури.
Європейський Союз також розглядав можливість створення великого кредитного механізму для України із залученням доходів від заморожених російських активів. Серед обговорюваних варіантів була фінансова програма обсягом до 140 мільярдів євро. Її метою мало стати покриття потреб України у військовому, бюджетному та соціальному фінансуванні.
Однак остаточне рішення щодо такого механізму неодноразово відкладали. Держави ЄС прагнули отримати чіткі гарантії, визначити правила розподілу ризиків і зрозуміти, як діяти у випадку можливих судових претензій з боку росії.
Для України швидке рішення щодо заморожених активів має стратегічне значення. Війна потребує значних видатків на оборону, відновлення енергетики, ремонт житла, підтримку громадян і функціонування державного сектору. Використання російських коштів могло б зменшити навантаження на бюджети партнерів та продемонструвати принцип невідворотності відповідальності агресора.
Водночас суперечка навколо контролю над активами свідчить, що союзники України поки не мають єдиного бачення їхнього майбутнього. США можуть прагнути використати кошти як інструмент переговорів із Москвою, тоді як європейські країни більше зосереджені на правових гарантіях і довгостроковій стабільності.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від переговорів між США, Україною та європейськими державами. Якщо сторони погодять спільний механізм, заморожені російські активи можуть стати одним із головних джерел фінансування української відбудови. Якщо ж домовленості не буде, кошти й надалі залишатимуться заблокованими, а дискусія щодо їхнього використання триватиме на тлі війни та міжнародного тиску на Росію.