Тихон Гулевичук
В Івано-Франківську з’явився новий мурал, присвячений пам’яті полеглого воїна 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Ореста-Миколи Василечка та його побратимів. Меморіальну композицію відкрили на фасаді Івано-Франківського національного медичного університету. Робота стала не лише частиною міського простору, а й символом вдячності захисникам України, які віддали життя за свободу держави.
Назва муралу пов’язана з позивним військовослужбовця — YNWA. Це скорочення від англійського вислову «You’ll Never Walk Alone», що українською перекладається як «Ти ніколи не будеш іти сам». Для родини, друзів і побратимів Ореста-Миколи ці слова мають особливе значення. Вони нагадують про взаємну підтримку, силу бойового братерства та неперервний зв’язок між тими, хто захищає країну, і тими, хто чекає на них у тилу.
Мурал в Івано-Франківську покликаний зберегти пам’ять про конкретну людину — сина, воїна, спортсмена та товариша. Водночас він присвячений усім полеглим бійцям підрозділу «Азов», які загинули під час російсько-української війни. Відтепер щодня його бачитимуть студенти, викладачі, працівники університету та мешканці міста. Так історія захисника стає частиною живої пам’яті громади.
Мурал як ініціатива родини загиблого захисника
Ініціаторкою створення пам’ятного муралу стала мати воїна Оксана Василечко. Саме родина прагнула, щоб пам’ять про Ореста-Миколу залишалася не тільки в домашніх світлинах, спогадах і родинних історіях, а й у публічному просторі. Для близьких загиблого це спосіб розповісти місту про його життєвий шлях, характер, цінності та любов до України.
Створення муралу стало спільною справою родини, художника, військових і представників громади. Автором роботи є Олесь Базюк — воїн і митець, який нині також продовжує захищати Україну в лавах Сил оборони. Його участь надала проєкту особливого змісту: зображення створював не сторонній спостерігач, а людина, яка добре розуміє ціну військового побратимства, втрати та щоденної боротьби.
Мистецтво на фасадах міських будівель дедалі частіше стає способом говорити про війну та її героїв. Меморіальні мурали допомагають називати імена тих, кого втратила країна, і не дозволяють суспільству звикнути до безособових цифр у повідомленнях про загиблих. За кожним таким іменем стоїть окрема доля, родина, мрії та люди, які продовжують жити з болем утрати.
Розміщення муралу на фасаді медичного університету також має символічне значення. Освітній простір пов’язаний із молоддю, майбутнім і служінням людям. Щоденна присутність образу захисника нагадуватиме студентам про відповідальність перед державою, силу людської гідності та важливість пам’ятати тих, завдяки кому українські міста можуть навчатися, працювати й розвиватися.
Ким був Орест-Микола Василечко
Орест-Микола Василечко проходив військову службу на посаді старшого водія роти вогневої підтримки 6-го батальйону 12-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Азов». Його робота вимагала витримки, уважності та високого почуття відповідальності. В умовах бойових дій водій підрозділу забезпечує мобільність військових, доставлення необхідного спорядження та підтримку побратимів на небезпечних напрямках.
До початку повномасштабної війни Орест-Микола активно займався спортом і грав у старолисецькій футбольній команді «Бистриця». Футбол був для нього не просто захопленням. Командна гра формує вміння довіряти іншим, діяти злагоджено та підтримувати партнерів у складні моменти. Ці якості, важливі на футбольному полі, в умовах війни набувають особливої ваги.
Побратими згадують захисників не лише за їхніми військовими посадами чи званнями. Для них це люди, з якими разом проходили складні випробування, ділили небезпеку, короткі хвилини відпочинку та надію на перемогу. Саме тому напис YNWA на муралі сприймається як звернення до кожного воїна: ніхто не залишається сам на сам із боротьбою, а пам’ять про полеглих продовжує жити в серцях тих, хто поруч.
Життя Ореста-Миколи Василечка обірвалося 21 вересня 2024 року поблизу Торецька Донецької області. Під час мінометного обстрілу українських позицій військовослужбовець дістав поранення, несумісне з життям. Він загинув, виконуючи бойове завдання та захищаючи Україну від російської агресії.
«Ти ніколи не будеш іти сам» як символ пам’яті
Фраза «Ти ніколи не будеш іти сам» відома як гімн англійського футбольного клубу «Ліверпуль». Для мільйонів уболівальників у всьому світі вона є символом єдності, вірності та підтримки. У випадку Ореста-Миколи Василечка цей вислів поєднує його любов до футболу з пам’яттю про військовий шлях. Позивний YNWA став своєрідним посланням, яке продовжує звучати навіть після загибелі воїна.
На меморіальному муралі ці слова набувають ширшого сенсу. Вони стосуються родини, яка втратила найдорожчу людину, побратимів, які продовжують службу, і всієї української громади. Країна не має права залишати своїх захисників самотніми після їхньої загибелі. Пам’ять, увага до родин, підтримка ветеранів і пошана до військових — це відповідь суспільства на жертовність оборонців.
Мурал в Івано-Франківську нагадуватиме, що війна триває не лише на лінії фронту. Вона залишає слід у родинах, громадах, навчальних закладах і міських вулицях. Меморіальні зображення допомагають говорити про втрати відкрито й чесно, а також формують культуру вдячності, у якій імена героїв не зникають із суспільної пам’яті.
Відкриття муралу на честь Ореста-Миколи Василечка стало важливою подією для Івано-Франківська. Це нагода ще раз згадати про ціну української свободи та подякувати всім, хто боронить державу. Образ воїна на фасаді університету залишатиметься знаком незламності, а напис YNWA — нагадуванням, що захисники України ніколи не будуть забуті й ніколи не залишаться самі.
Пам’ять про Ореста-Миколу Василечка та його полеглих побратимів житиме доти, доки про них говоритимуть, їхні імена звучатимуть у громаді, а їхній приклад надихатиме наступні покоління українців.