Фінляндія вивчає можливість облаштування протитанкових ровів та інших оборонних перешкод на кордоні з росією за прикладом України. Водночас військові мають оцінити, як такі укріплення витримуватимуть суворий північний клімат. Про це повідомив командувач Сухопутних військ Фінляндії генерал-лейтенант Пассі Вялімякі, пише Рубрика з посиланням на Bloomberg.
За словами Вялімякі, українські військові використовували розгалужені лінії оборони та протитанкові загородження, щоб уповільнювати просування російських сил. Фінляндія має 1340-кілометровий кордон із росією — приблизно половину сухопутного кордону НАТО з цією країною.
Однак фінські військові вважають, що український досвід не можна перенести механічно. Споруди доведеться адаптувати до місцевих умов — зокрема, до промерзання ґрунту, танення снігу та значної кількості опадів.
«Умови у Фінляндії складніші. Якщо ми побудуємо укріплення та викопаємо протитанкові рови чи перешкоди такої ж глибини, як в Україні, скільки часу знадобиться, перш ніж наше довкілля перетворить їх на штучні ставки?» — сказав Вялімякі.
Він також зазначив, що росія вже відновлює свій військовий потенціал, попри те, що її повномасштабна війна проти України триває п’ятий рік. За оцінкою генерала, зусилля Москви з поповнення арсеналів починають давати результати.
Фінляндія не може запобігти російському переозброєнню, тому зосереджується на стримуванні. Мета, пояснив командувач, полягає в тому, щоб переконати російських військових: напад завершиться невдачею.
«Усе, що ми зараз робимо, спрямоване на створення порогу, щоб Москва не пішла далі — незалежно від того, чи йдеться про альянс, чи про Фінляндію», — наголосив Вялімякі.
Як Фінляндія посилює оборону
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Фінляндія підвищила бойову готовність і за два роки провела навчальні збори для 60 тисяч резервістів. Країна також розвиває систему призову та територіального резерву. У разі війни фінські збройні сили можуть залучити близько 280 тисяч військових.
Нині триває масштабна реформа сухопутних військ, розрахована до кінця 2030-х років. Вона передбачає модернізацію техніки, оновлення структури війська, підвищення бойової готовності та здатності тривалий час вести бойові дії.
Окрему увагу Фінляндія приділяє повітряній і ракетній загрозам. Вялімякі зазначив, що для захисту недостатньо лише перехоплювати ракети й безпілотники — необхідно також уражати пускові установки противника до моменту запуску.
Посилення оборони відбувається на тлі зміцнення східного флангу НАТО. Раніше повідомлялося, що Фінляндія допоможе Україні з укриттями, енергетикою та залізницею.
Росія навчається наводити ударні дрони над Україною через супутники «Рассвет» — ГУР
Мороз уночі та до +10° вдень: якою буде погода 8 листопада