Швейцарський режисер Міло Рау поставить у Києві оперу «Альцеста» за участю двох українських ветеранів. Проєкт створюють спільно з Opera Aperta та Театром ветеранів, а класичну історію переосмислять через досвід російсько-української війни. Про це пише Рубрика.
Про майбутню постановку розповіли під час дискусії про політичну відповідальність опери в Українському домі. У зустрічі взяли участь Рау та оперний драматург Ніколаус Стенітцер.
У виставі зіграють двоє ветеранів
Одним з учасників стане Тарас Козуб. До повномасштабного вторгнення він виготовляв музичні інструменти, а після вступу до ЗСУ не полишив музику. У виставі ветеран гратиме на лірі разом з оркестром.
Другий учасник — військовий психолог Єгор Бабенко, який дістав важкі поранення у 2022 році. Обоє ветеранів не просто з’являться на сцені, а представлять європейській публіці власні історії.
З Козубом і Бабенком Рау познайомився під час попереднього приїзду до Києва. Тоді режисер відвідав репетицію Театру ветеранів, а тепер повернувся до столиці, щоб працювати з майбутніми учасниками постановки.
У сучасному українському театрі вже з’являються міжнародні проєкти, що осмислюють досвід країни та її майбутнє. Серед них — іронічна драмедія про Україну після перемоги, яку зняв режисер «Атлантиди».
Класичний сюжет перенесуть у контекст війни
Основою постановки стане «Альцеста» Крістофа Віллібальда Глюка — опера XVIII століття, сюжет якої походить із трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда.
У центрі історії — цар, якому боги дозволяють уникнути смерті, якщо хтось добровільно помре замість нього. Його дружина Альцеста таємно погоджується на жертву й вирішує віддати власне життя заради чоловіка.
У новій версії цю історію пов’яжуть із російсько-українською війною. Композитор і співзасновник Opera Aperta Ілля Разумейко наголосив, що творці прагнуть зберегти радикальний характер оригіналу. За його словами, свого часу «Альцеста» була політичною та реформаторською оперою, тож сучасна постановка також має відповідати своєму часу.
Важливим джерелом для драматургії стануть тексти української військовослужбовиці та режисерки Олени Апчел. Рау називає її філософинею проєкту. Вони познайомилися у 2025 році, коли режисер уперше приїхав до України на запрошення Opera Aperta та громадської організації «Інша освіта».
Пізніше Рау прочитав текст Апчел про «прагматичну філософію емпатії» й визначив його як філософську основу майбутньої опери. Напрацювання режисерки використають у драматургії вистави.
Над перформативною та музичною складовими працюють Рау, Стенітцер і команда Opera Aperta. «Із Opera Aperta ми працюємо над перформансом і композицією. Ще задовго до появи сучасної опери у цей жанр вставляли інтермедії, які розважали публіку, а ми намагаємося замінити це музикою, яка має значення», — сказав Рау.
У центрі Львова встановили скульптуру «Правда», що пронизує голову колодою
Місце останнього бою: на Тернопільщині відновили криївку трьох повстанців УПА