Роксолана Мережко
Російський безпілотник пошкодив у Луцьку частину масштабного мистецького проєкту «Космогонія» — найбільшого полотна України та однієї з наймасштабніших картин у світі. Пожежа спалахнула після падіння уламків дрона на території музейного комплексу. Вогонь вдалося швидко локалізувати, однак полум’я частково знищило фрагмент роботи, присвячений майбутньому людства.
Інцидент стався пізно ввечері 13 жовтня в Луцьку. За попередньою інформацією, уламки російського безпілотника впали поблизу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, що працює на території культурно-розважального комплексу «Адреналін Сіті». Внаслідок падіння уламків виникла пожежа. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які загасили вогонь і не допустили поширення полум’я на інші приміщення.
У музеї повідомили, що інші виставкові зали та твори мистецтва не постраждали. Основні пошкодження припали на частину «Космогонії», яка має особливе значення для всієї концепції проєкту. Йдеться про фрагмент під назвою «Майбутнє» — завершальну частину масштабної розповіді про розвиток Всесвіту, людства та цивілізації.
Що відомо про пошкодження «Космогонії»
«Космогонія» — це не просто велике полотно, а складний філософсько-мистецький проєкт українського художника Петра Антипа. Його ідею запропонував засновник Музею сучасного українського мистецтва Корсаків Віктор Корсак. Твір поєднує живопис, графіку, скульптуру та перформативні елементи, створюючи цілісну історію про походження світу, місце людини у Всесвіті та можливі сценарії майбутнього.
Загальна площа картини становить близько 2000 квадратних метрів. Полотно має приблизно 200 метрів завширшки та 10 метрів заввишки. Проєкт складається з понад 500 окремих частин, об’єднаних у великі тематичні фрагменти. У 2024 році «Космогонія» встановила рекорд України в категорії «Мистецтво» як найбільша картина, створена в країні.
Композиція проєкту розгортається від Великого вибуху та виникнення перших структур Всесвіту до появи життя, людської цивілізації й формування ноосфери. Кожна частина має власний образний і смисловий рівень. Завершальний фрагмент «Майбутнє» порушує питання відповідальності людини, наслідків її рішень і можливості створення іншого світу.
Саме тому пошкодження цієї частини картини сприймається не лише як матеріальна втрата. Воно набуває додаткового символічного значення: мистецьке бачення майбутнього було понівечене зброєю, яка прийшла з війною в українське місто. Водночас сліди руйнування можуть стати частиною нової історії твору, адже «Космогонія» від самого початку присвячена не тільки минулому людства, а й вибору, який визначає його подальший шлях.
Реставрація чи збереження слідів війни
Наразі команда музею розглядає два можливі варіанти подальших дій. Перший передбачає повне відновлення пошкодженого фрагмента. У такому разі реставратори намагатимуться максимально точно відтворити авторський задум, кольорову гаму та структуру полотна. Така робота потребуватиме детального обстеження матеріалів, оцінки впливу високої температури й консультацій із художником.
Другий варіант полягає у збереженні слідів пожежі як свідчення російської агресії. У цьому випадку пошкоджена поверхня залишиться частково недоторканою, а сам фрагмент отримає новий історичний вимір. Він розповідатиме не лише про уявлення митців щодо майбутнього, а й про ціну, яку українська культура платить за право існувати та розвиватися під час війни.
Засновник музею Віктор Корсак зазначив, що остаточне рішення ухвалюватимуть після оцінки стану полотна та консультацій із Петром Антипом і фахівцями з реставрації. За його словами, іноді шрами можуть розповісти про історію більше, ніж бездоганно відновлена поверхня. Водночас музейна команда має врахувати технічний стан роботи, її художню цінність і можливість подальшої експозиції.
Остаточний вибір між реставрацією та збереженням пошкоджень поки не зроблено. Фахівці мають визначити, наскільки стабільним є матеріал, чи не продовжиться руйнування полотна та чи можливо безпечно працювати з обгорілими ділянками. Важливо також зберегти авторську концепцію, адже будь-яке втручання може змінити сприйняття всієї композиції.
Мистецтво, яке продовжує жити під час війни
Пошкодження «Космогонії» стало ще одним нагадуванням про те, що російська агресія спрямована не тільки проти військових об’єктів чи інфраструктури. Вона створює загрозу культурним просторам, музеям, архівам, театрам і творам, які формують пам’ять суспільства. Кожна така атака має наслідки для національної культури, адже знищені або пошкоджені роботи неможливо завжди відновити в первісному вигляді.
Для Музею сучасного українського мистецтва Корсаків ця подія не означає припинення роботи. Заклад планує й надалі проводити виставки, освітні заходи та культурні проєкти. Команда музею наголошує, що українське мистецтво має розвиватися навіть у найскладніших умовах. Саме здатність створювати, зберігати та осмислювати нові твори допомагає суспільству протистояти спробам знищити його ідентичність.
Петро Антип — художник із Донеччини, заслужений художник України. Через російську агресію він був змушений залишити майстерню в Горлівці, а після повномасштабного вторгнення знову став вимушеним переселенцем. Його особистий досвід втрати дому, переміщення та постійної боротьби за можливість працювати додає «Космогонії» особливої глибини.
Проєкт уже презентували за межами України. Його масштаб і незвична форма поєднання різних видів мистецтва привернули увагу глядачів у Європі та Сполучених Штатах. У перспективі автори розглядали можливість показу картини в інших країнах і подання її до міжнародних реєстрів рекордів.
Тепер історія «Космогонії» доповнилася новим, болісним розділом. Пожежа пошкодила частину полотна, однак не знищила саму ідею твору. Навпаки, подія змушує по-новому подивитися на запитання, які картина ставить перед глядачами: звідки ми прийшли, ким є сьогодні та яке майбутнє створюємо власними рішеннями.
У музеї підкреслюють, що майбутнє не є наперед визначеним. Його формують люди — через щоденну працю, відповідальність і здатність не здаватися. Попри пошкодження, «Космогонія» залишається важливим символом української культури: масштабним свідченням творчої свободи, стійкості та прагнення говорити про майбутнє навіть тоді, коли ворог намагається перетворити його на руїну.