Роксолана Мережко
У французькому Ліоні відбулася культурно-гастрономічна подія “Pain, Ukraine, Solidarité”, присвячена українським хлібним традиціям, історичній пам’яті та солідарності з Україною. Центральним символом зустрічі став хліб — продукт, який у нашій культурі має значення далеко за межами щоденного харчування. Він уособлює працю, родинне тепло, гостинність, добробут і зв’язок між поколіннями.
У Ліоні говорили про Україну мовою хліба: як відбувся “Pain, Ukraine, Solidarité”
Захід організувало Генеральне консульство України в Ліоні. Подію провели у ресторані Malva, де українські традиції представили через автентичну випічку, розповіді про обряди та сучасні ініціативи, пов’язані з хлібом. Для французьких гостей і представників міжнародної спільноти це стало нагодою не лише скуштувати українські страви, а й краще зрозуміти культурні сенси, які вони зберігають.
Український хліб упродовж століть був важливою частиною повсякденного життя та святкових обрядів. Ним зустрічали гостей, благословляли молодят, проводжали в далеку дорогу та дякували за врожай. Саме тому знайомство з українською випічкою в Ліоні перетворилося на розмову про національну ідентичність, пам’ять і стійкість українського народу.
Генеральний консул України в Ліоні Сергій Есаулов наголосив, що хліб є значно більшим, ніж просто продукт харчування. У ньому поєднуються символи життя, праці, добробуту, гостинності та родинного єднання. Через хліб культури можуть знаходити спільну мову, адже традиція ділитися їжею зрозуміла людям у різних країнах.
На зустрічі були присутні представники дипломатичного корпусу, місцевої влади, бізнесу, українських асоціацій та мистецького середовища. До події долучилися генеральні консули Польщі та Португалії, почесний консул Бразилії, віцепрезидент Ліонської метрополії та мер 9-го округу Ліона. Такий склад учасників підкреслив міжнародний характер події й зацікавленість іноземних партнерів українською культурою.
Паляниця, коровай і тринадцять видів хліба
Гастрономічну частину “Pain, Ukraine, Solidarité” підготувала українська шеф-кухарка Ольга Кручак. Вона представила гостям різноманіття української випічки, у якій поєднуються прості інгредієнти, майстерність кухарів і регіональні особливості. У меню були паляниця, коровай, пампушки, завиванець із маком, а також тринадцять видів хліба.
Кожен із цих виробів має власну історію та особливе місце в українській кулінарній традиції. Паляниця давно стала одним із найбільш упізнаваних символів України. Коровай пов’язаний із весільною обрядовістю та побажаннями щастя молодій родині. Пампушки асоціюються з домашньою кухнею, святковим столом і теплом родинного дому. Завиванець із маком нагадує про давню любов українців до здобної випічки та макових начинок.
Окрему увагу під час зустрічі приділили звичаю зустрічати гостей хлібом-сіллю. Цей обряд демонструє відкритість і повагу до людини, яка приходить у дім або на українську землю. У сучасному контексті він набуває нового звучання: хліб стає знаком вдячності друзям України, які підтримують українців у складні часи.
Учасники події могли не лише побачити традиційну випічку, а й відчути її смак та різноманітність. Через гастрономію українська культура постала живою, зрозумілою та близькою. Такі зустрічі допомагають руйнувати стереотипи, показують багатство регіональних традицій і доводять, що національна кухня є важливим інструментом культурної дипломатії.
Розмова про хліб у Ліоні не обмежувалася кулінарією. Учасники згадали про історичний досвід України, зокрема про Голодомор 1932–1933 років. Вшанування пам’яті мільйонів загиблих стало однією з важливих тем заходу. Хліб, який зазвичай символізує життя і достаток, у цьому контексті нагадує також про злочини, спрямовані проти українського народу, та про ціну збереження історичної правди.
Від українських традицій до продовольчої безпеки та благодійності
Під час зустрічі йшлося і про сучасні виклики, спричинені російською війною проти України. Зокрема, учасники обговорили загрози для судноплавства в Чорному морі, блокування шляхів постачання українського зерна та атаки на портову інфраструктуру. Ці проблеми безпосередньо пов’язані не лише з українською економікою, а й із продовольчою безпекою багатьох країн світу.
Україна є одним із важливих постачальників аграрної продукції на міжнародні ринки. Тому перешкоди для експорту зерна можуть впливати на доступність продуктів харчування та стабільність цін у різних регіонах. Український хліб у такому розумінні стає не тільки елементом культури, а й результатом праці мільйонів людей — фермерів, працівників млинів, пекарів, водіїв і портових службовців.
Ще однією важливою темою стала діяльність київської інклюзивної пекарні Good Bread from Good People. Її команда створює можливості для працевлаштування людей з інтелектуальною інвалідністю. Пекарня поєднує виробництво випічки із соціальною місією, допомагаючи людям отримувати професійний досвід, відчувати власну цінність і бути активними учасниками суспільного життя.
Крім того, пекарня безкоштовно передає випічку цивільним жителям прифронтових регіонів України. Така допомога має особливе значення для громад, які потерпають від обстрілів, перебоїв із постачанням і складних гуманітарних умов. Звичайний хліб у цих ситуаціях стає проявом турботи, підтримки та людяності.
На підтримку цієї ініціативи під час заходу організували благодійний аукціон картин на тему хліба. Авторкою робіт стала художниця Наталі Куруч. Кошти, зібрані під час аукціону, передадуть волонтерській асоціації Good Bread from Good People. Таким чином, мистецтво, гастрономія та благодійність об’єдналися навколо спільної мети — підтримати людей і привернути увагу до українських соціальних ініціатив.
Подія в Ліоні показала, як культурні заходи можуть ставати майданчиком для змістовного діалогу про Україну. Через паляницю, коровай і домашню випічку гості відкривали для себе українську історію, а через розмову про зерно та пекарню — сучасні виклики, пов’язані з війною, інклюзією та гуманітарною допомогою.
“Pain, Ukraine, Solidarité” став прикладом того, як хліб здатен об’єднувати людей різного походження. Він поєднав українську культурну спадщину, пам’ять про трагічні сторінки минулого, дипломатичну комунікацію та практичну підтримку тих, хто її потребує. У Ліоні Україна говорила мовою, яку легко зрозуміти без перекладу, — мовою хліба, гостинності та солідарності.