У Міноборони та ЗСУ працюють 790 гендерних радників: чим вони допомагають військовим

У системі Міністерства оборони України та Збройних Сил України служать і працюють 790 гендерних радників. Із них п’ятеро є штатними фахівцями, які працюють на постійній основі та залучені до стратегічного управління цим напрямом. Решта виконують обов’язки позаштатно у своїх підрозділах, поєднуючи їх з основною службою. Про це повідомляє Рубрика з посиланням на Міноборони.

Гендерні радники допомагають запобігати дискримінації за ознакою статі, сексуальним домаганням і правопорушенням проти статевої свободи, а також стежать за забезпеченням рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків у війську.

Вони інформують особовий склад про права та механізми протидії дискримінації й домаганням, а також надають командирам рекомендації щодо запобігання порушенням і дотримання прав військовослужбовців. Питання рівності та захисту прав залишаються частиною ширшого державного порядку денного, зокрема в межах нової стратегії України у сфері прав людини.

Звернення до гендерного радника може бути конфіденційним. Військовослужбовець має право отримати консультацію, роз’яснення або допомогу, а тиск чи переслідування через таке звернення заборонені.

Які порушення охоплює робота радників

У Міноборони пояснюють, що дискримінація за ознакою статі — це обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами через стать. Виняток становлять лише випадки, коли таке обмеження має правомірну й обґрунтовану мету та відповідає законодавству.

У військовому середовищі дискримінація може проявлятися в обмеженні доступу до посад, навчання чи кар’єрного зростання через стать, а також в упередженому ставленні, зумовленому гендерними стереотипами.

Сексуальними домаганнями можуть бути небажані коментарі, жарти й натяки сексуального характеру, нав’язлива поведінка, небажані дотики або інші дії, що порушують особисті межі людини.

Повідомлення про такі випадки дає змогу зафіксувати обставини, провести перевірку, вжити заходів для захисту постраждалої особи та запобігти повторенню порушень. У Міноборони зазначають, що замовчування таких ситуацій може негативно впливати на психологічний стан особового складу, довіру в колективі та виконання службових завдань.

Інформація про гендерного радника та порядок звернення до нього має бути доведена до всього особового складу військової частини. Якщо військовослужбовець не знає, хто виконує ці функції в його підрозділі, контактні дані можна уточнити у безпосереднього командира або за телефоном гарячої лінії частини.