Йотова перемагає у другому турі виборів у Болгарії — екзитпол

Чинна президентка Болгарії Іліана Йотова, за попередніми даними екзитполів, перемагає Андрея Гюрова у другому турі президентських виборів, що відбувся в неділю, 1 листопада.

Як повідомляє Рубрика з посиланням на The Sofia Globe, за даними Alpha Research, Йотова набрала 52,5% голосів, тоді як її суперник — колишній виконувач обов’язків прем’єр-міністра — отримав 43,4%. Ще 4,1% виборців обрали варіант «Я нікого не підтримую».

Інший екзитпол, проведений Market Links, також прогнозує перемогу чинної глави держави, але з меншою перевагою: 50,7% проти 44% у Гюрова. Остаточні результати мають підтвердити виборчі органи.

Виборча кампанія точилася, зокрема, навколо ставлення Болгарії до російсько-української війни. Йотова підтримує членство країни в Європейському Союзі та НАТО, однак виступає за переговори з росією і не підтримує надання Україні військової допомоги. Її позицію критикували під час теледебатів: Гюров звинувачував опонентку в тому, що вона не хоче прямо покласти на Росію відповідальність за атаки на торговельні судна в Чорному морі. Раніше повідомлялося, що дрони атакували два торгові судна біля Болгарії.

Йотовій 62 роки. Вона працювала журналісткою, була депутаткою Європейського парламенту, а у 2016 і 2021 роках її обирали віцепрезиденткою Болгарії разом із Руменом Радевим. Цього року Йотова очолила державу після відставки Радева, який вирішив балотуватися на парламентських виборах.

Її опоненту Андрею Гюрову 50 років. Він був тимчасовим прем’єр-міністром Болгарії та заступником голови Болгарського національного банку. Під час перебування на посаді прем’єра Гюров підписав безпекову угоду між Болгарією та Україною. Його підтримує прозахідна реформаторська опозиція, а сам він послідовно виступає за допомогу Україні та зміцнення зв’язків Болгарії із Заходом.

Перший тур президентських виборів у Болгарії відбувся 25 жовтня. Перед голосуванням кампанію описували як вибір між прихильницею діалогу з Москвою та проукраїнським кандидатом — у Болгарії обирали президента на тлі дискусій про майбутню політику щодо України.