Втрачено всі зуби: який варіант протезування обрати

Повна втрата зубів впливає не лише на зовнішність: людині стає складніше пережовувати їжу, змінюється вимова, а губи й щоки частково втрачають природну опору. Варіанти відновлення залежать від стану кісткової тканини, загального здоров’я та можливості регулярно доглядати за конструкцією.

Про те, що робити після втрати всіх зубів, розповідає Рубрика. Пацієнт може обрати повний знімний протез або конструкцію на імплантах — ці рішення відрізняються способом фіксації, відчуттями під час жування та доглядом.

Як втрата зубів змінює щелепу

Після видалення зубів поступово зменшується об’єм кістки, яка утримувала їхні корені. Через це змінюється форма щелепи, а знімний протез із часом може прилягати гірше й потребувати корекції. Під час планування імплантації лікар оцінює ці зміни та визначає ділянки, придатні для встановлення опор.

Повний знімний протез спирається на слизову оболонку. Верхня конструкція зазвичай перекриває піднебіння, а нижня має підковоподібну форму. Операція в цьому випадку не потрібна, однак звикання може тривати кілька тижнів: протез спочатку здається об’ємним, іноді впливає на вимову або натирає. Стоматолог коригує ділянки, на які припадає надмірний тиск.

Нижній протез часто менш стійкий через рухи язика та невелику площу опори. Водночас після встановлення імплантів зубний ряд можна закріпити надійніше. Один із варіантів — знімний протез із кріпленнями: пацієнт знімає його для очищення, але під час жування конструкція утримується краще.

Що передбачає протезування на імплантах

У разі протезування All-on-4, яке, зокрема, пропонують у Symmetrica, для підтримки незнімного зубного ряду однієї щелепи встановлюють чотири імпланти. Задні опори в цій схемі зазвичай розташовують під нахилом.

Інший варіант — незнімний протез на шести імплантах. Додаткові опори можуть розширити можливості розподілу жувального навантаження, якщо анатомія щелепи дає змогу їх встановити. Водночас сама кількість імплантів не визначає результат: важливі також їхнє розташування, об’єм кістки, прикус і довжина майбутньої конструкції.

До незнімного протеза також потрібно звикнути. Після операції діють тимчасові обмеження щодо їжі, а зрощення імплантів із кісткою триває кілька місяців. Якщо імпланти мають достатню первинну стабільність, тимчасовий незнімний протез іноді встановлюють невдовзі після втручання.

Як лікарі планують лікування

На консультації стоматолог оглядає ротову порожнину, оцінює прикус і з’ясовує, які проблеми виникали з попередніми протезами. Для планування імплантації використовують комп’ютерну томографію: вона показує об’єм кістки та розташування анатомічних структур, які потрібно врахувати під час операції.

Лікарю також важливо повідомити про супутні захворювання, ліки та куріння. До початку лікування варто уточнити, чому рекомендовано саме чотири або шість імплантів, чи потрібне відновлення кістки, яку конструкцію встановлять на період загоєння та як її очищати й обслуговувати.