Суддя Полякова «закрила» процес: активістів Екопарку Осокорки судять без свідків та вільного доступу

У Києві знову загострився конфлікт навколо Осокорківських озер: на черговому засіданні Господарського суду міста виявилося, що доступ громадськості до процесу фактично перекрито. За словами місцевих активістів, суддя Крістіна Полякова ухвалила рішення, яке унеможливило присутність свідків і вільних слухачів у залі — громадяни змушені були слідкувати за розглядом справи з коридору. Така практика породжує питання про прозорість судочинства і вплив на екологічну громадську ініціативу, що протистоїть масштабній забудові унікальної природної зони.

Суддя Полякова «закрила» процес: активістів Екопарку Осокорки судять без свідків та вільного доступу

Справа стосується позову великої будівельної компанії до ГО «Екопарк Осокорки», яка десятиліттями відстоює право на збереження прибережних територій та озер. Компанія вимагає відшкодування моральної та ділової шкоди, заявивши про нібито приниження своєї репутації, а саме — суму у розмірі 160 тисяч гривень. Представники руху вбачають у такому позові не стільки прагнення відшкодувати збитки, скільки спробу притиснути активістів фінансово та організаційно.

На засіданні, яке відвідали десятки містян, двері залу лишалися зачиненими для підтримки ГО, а свідки не були допущені для відкритого виступу. Активісти називають такі дії прикладом механізму SLAPP — стратегічних позовів проти публічних учасників, мета яких залякати та виснажити захисників довкілля. Юристи та правозахисні організації вже висловили стурбованість щодо порушення принципу гласності судового процесу у цій справі.

Передісторія конфлікту та можливі наслідки

Конфлікт між забудовниками та захисниками Осокорків має ширший контекст: у медіа та правоохоронних релізах з’являлася інформація про пов’язані з інтересами забудови кримінальні провадження, підозри та арешти окремих фігурантів. Зокрема, згадуються розслідування НАБУ і САП щодо незаконного привласнення значних земельних ділянок, а також питання щодо керівників суміжних підприємств. Сам факт наявності таких процедур лише посилює суспільний інтерес до прозорості рішень, що стосуються землі та довкілля у межах столиці.

Якщо суд визнає позицію забудовника обґрунтованою, ГО може опинитися під загрозою блокування рахунків та штрафів, що поставить під сумнів їхню здатність продовжувати активну правозахисну діяльність. Навпаки, відмова у задоволенні позову стала б сигналом підтримки громадських ініціатив у питаннях охорони природи та відновлення суспільного контролю над міськими територіями.

Що вимагає громада та наступні кроки

Громада закликає правозахисників, журналістів і небайдужих киян слідкувати за наступним засіданням, яке анонсоване на найближчий строк, та наполягати на дотриманні принципу відкритості судочинства. Активісти вимагають допустити свідків і забезпечити вільний доступ до зали, аби процес не проходив у тіні і не породжував додаткових підозр у можливих тисках. Окремо лунають заклики до політичних і громадських інституцій оцінити практику застосування подібних позовів як інструменту тиску на екологічні рухи.

Ця справа має значення не лише для мешканців Осокорків, але й для всієї громади Києва: від рішень у ній залежить майбутнє прибережних територій, прецедент захисту екосистем у судовій площині та рівень довіри до правосуддя у справах, які поєднують інтереси бізнесу, влади та суспільства. Відповідальність суду — забезпечити рівність сторін і гласність, аби суспільство могло самостійно оцінити обґрунтованість претензій і захист громадських інтересів.

Редакція нагадує: стежити за оновленнями в цій та суміжних справах важливо, тож громадськість закликають бути пильними і долучатися до правозахисної та інформаційної підтримки екологічних ініціатив.