Дата публікації Золоті метри під час війни: кожен третій депутат обзавівся новим житлом
Опубліковано 23.04.26 22:02
Переглядів статті Золоті метри під час війни: кожен третій депутат обзавівся новим житлом 2

Золоті метри під час війни: кожен третій депутат обзавівся новим житлом

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Навіть у часи війни та економічної невизначеності частина політичної еліти не припиняє накопичувати нерухомість. Нещодавній аналіз декларацій народних депутатів за 2025 рік виявив суттєвий сплеск придбань і оформлення житлових об'єктів на користь парламентарів та їхніх родин. У цій публікації розглянемо ключові цифри, географію нових придбань і те, які питання це викликає в суспільстві.

Золоті метри: масштаб явища

За даними журналістських досліджень, понад 110 народних депутатів задекларували нові об'єкти нерухомості — від квартир у містах до великих будинків і земельних ділянок. Серед політиків, які оновили майнові статки, помітно високий відсоток представників монобільшості: фракція, яка утримує найчисельнішу групу в парламенті, виявилася найактивнішою на ринку нерухомості з понад 70 випадками записів про нові активи.

Це включає як прямі покупки, так і оренду високовартісних об’єктів, а також передачу прав на родичів або оформлення майна через фірми. У низці випадків нові площі пов’язані з політиками, що перебувають під слідством або фігурували в антикорупційних розслідуваннях — такі збіги викликають додаткові запитання щодо походження коштів та механізмів придбання.

Географія та форми власності

Нові активи розподілилися не лише по Києву: значна частина житла з’явилася в передмісті столичної агломерації, на узбережжі Чорного моря, у західних регіонах і навіть за кордоном. Серед задекларованих прикладів — приватні будинки під Києвом і під Одесою, кілька великих ділянок у різних областях, а також оренда апартаментів у країнах ЄС. Деякі політики зазначили, що майно належить членам родини або оформлене як оренда — такі схеми часто використовуються для приховування кінцевих бенефіціарів.

Із конкретних кейсів журналісти виокремлюють представників, які оформили дуже великі площі в елітних громадах під Києвом, а також тих, хто має закордонні адреси у деклараціях. Це підкреслює тренд на диверсифікацію активів — від внутрішнього ринку нерухомості до іноземних майнових вкладень.

Суспільна реакція і висновки

Таке масове оновлення майна викликає обурення та підозри у широких колах суспільства, особливо на фоні триваючих потреб армії і міжнародної допомоги. Головні питання, які ставлять експерти та активісти: чи були джерела коштів прозорими, чи пов’язане оформлення через родичів і оренду з намаганням уникнути контролю, і чи відрізняється поведінка політиків під час війни від загальноприйнятних стандартів етичної поведінки.

Правоохоронні органи та антикорупційні відомства отримали низку запитів і звернень щодо перевірок походження коштів та законності операцій. У суспільстві зростає вимога більшої прозорості: громадські ініціативи та ЗМІ наполягають на доступі до повних даних декларацій, оперативних перевірках і посиленні контролю за деклараційними процесами.

Підсумовуючи, можна сказати, що хвиля придбань серед частини депутатського корпусу у період війни — це сигнал для суспільства і влади про необхідність посилити антикорупційні механізми та забезпечити прозорість майнових декларацій. Без системних змін такі історії продовжуватимуть підривати довіру до політичних інституцій і ставитимуть під сумнів чесність процесів розподілу ресурсів у державі.