Будинок, якого не існує: у Києві спробували оформити землю через фейкову нерухомість

Історія з Бортницького мікрорайону вчергове нагадала про слабкі місця у системі реєстрації нерухомості та земельних відносин у Києві. Спроба оформити право власності на об’єкт, який фактично не існує, викликала реагування прокуратури й відкриття судового провадження. Цей випадок став резонансним не лише через суму потенційної вигоди, а й через ризики втрати комунальної власності без прозорих конкурсних процедур.

Будинок, якого не існує: у Києві спробували оформити землю через фейкову нерухомість

За повідомленнями правоохоронних органів, у мікрорайоні Бортничі на вулиці Наталії Кобринської було зареєстровано право власності на нібито існуючий будинок. Проте ретроспективний супутниковий аналіз та огляди земельної ділянки підтвердили: жодних споруд на вказаній території не зводили. Київська міська прокуратура звернулася до суду з вимогою скасувати таку реєстрацію, посилаючись на відсутність фактичної будівлі, відсутність рішення міської ради про передачу ділянки та на те, що адреса об’єкта офіційно не присвоювалася.

За даними слідства, фейковий «будинок» вже неодноразово перепродавався, що могло створити підстави для отримання земельної ділянки з комунальної власності без проведення конкурентних процедур. Орієнтовна вартість цієї землі оцінюється приблизно в 1,04 млн гривень. З огляду на такі факти прокуратура вжила заходів для недопущення можливого незаконного вибуття ділянки з комунальної власності, а Дарницький районний суд міста Києва відкрив провадження у справі.

Що показує практика: подібні схеми та прикрі випадки

Цей випадок не поодинокий. Раніше у Києві вже фіксували ситуації, коли право власності на неіснуючі будівлі реєструвалися на комунальних або історично цінних земельних ділянках. Зокрема, на Подолі й на вулиці Спаській реєстрації фіктивних об’єктів давали змогу оформлювати землю під виглядом приватної власності, а потім такі «нерухомості» продавалися третім особам. Подібні схеми відбирають у громади можливість розпоряджатися землею прозоро та ефективно, створюють корупційні ризики й підривають довіру до реєстраційних органів.

Фактори, що сприяють виникненню таких схем: недосконалість реєстру нерухомості, відсутність обов’язкової перевірки фактичної наявності споруд перед державною реєстрацією, слабка взаємодія між реєстраторами, органами місцевого самоврядування та контролюючими структурами, а також можливість багаторазової перепродажі без належної перевірки походження прав.

Як запобігти, хто відповідальний і що робити мешканцям

Щоб мінімізувати ризики появи «фейкової» нерухомості й незаконної передачі землі, необхідні комплексні заходи. По-перше, варто посилити вимоги до підтвердження фактичного існування об’єкта: впровадити обов’язкові виїзні перевірки або використання супутникових знімків на етапі реєстрації права власності. По-друге, потрібно покращити інтеграцію реєстрів — кадастрового, державного реєстру речових прав та реєстру адрес — щоб контролюючі органи могли оперативно виявляти невідповідності.

Прозорість і публічний контроль також мають ключове значення. Системи електронних аукціонів і відкритих торгів повинні стати стандартом для передачі комунальної землі, а інформація про реєстрацію прав має бути легко доступною для громадськості. Посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за підробку документів, фальсифікацію кадастрових даних і зловживання реєстраційними процедурами зменшить привабливість таких схем для недоброчесних учасників.

Мешканцям та заявникам, які стежать за ситуацією з місцевими землями, радять перевіряти інформацію в державних реєстрах перед купівлею чи інвестиціями, звертатися до місцевої ради або прокуратури при виявленні підозрілих записів і використовувати можливості громадського моніторингу. Якщо є підозра на фальсифікацію, важливо оперативно інформувати правоохоронні органи та реєстраторів.

Ситуація з Бортничами — це сигнал для органів влади: механізми захисту громадської власності потребують оновлення та посилення. Лише поєднання технічних інструментів, законодавчих змін і активного громадського контролю дозволить ефективно протидіяти появі «будинків, яких немає», і берегти міське майно від незаконного відчуження.

Київська прокуратура продовжить слідчі дії, а громадськість має бути уважною: захист комунальної землі — це спільне завдання влади та мешканців міста.