Ненависть до поляків і євреїв, зневага до України: що відомо про голосіївського терориста Дмитра Васильченкова

У Києві триває розслідування резонансного інциденту в Голосіївському районі: людина, яка відкрила вогонь та взяла заручників, за повідомленнями ЗМІ і місцевих журналістів, ідентифікована як Дмитро Васильченков. Інформація про його біографію та публічні висловлювання швидко поширилась у мережі, викликавши суспільний резонанс і посилені питання до правоохоронних органів. Нижче — узагальнена та перевірена станом на зараз картина навколо цієї справи з посиланням на публічні джерела.

Ненависть до поляків і євреїв, зневага до України: що відомо про голосіївського терорриста Дмитра Васильченкова

За даними місцевих видань і публікацій журналіста Віталія Глаголи, який оприлюднив частину архівних записів, чоловік, який підозрюється в стрілянині та захопленні заручників у Голосіївському районі, мав суперечливу біографію. У публікаціях підкреслюється, що його дописи у соцмережах містили радикальні та ксенофобські наративи, а також вислови, що заперечували українську державність. Водночас слідчі продовжують встановлювати всі обставини події та підтверджувати кожен факт.

Біографія та військова служба

З відкритих джерел випливає, що Дмитро Васильченков раніше проходив службу у складі 52-ї окремої механізованої бригади (у попередні роки — 254-та мотострілецька дивізія) на Донеччині до 2004 року, після чого залишив лави військових. За повідомленнями, з початком повномасштабної війни у 2022 році він знову підвозився до служби, а станом на весну поточного року мав статус військового пенсіонера. Водночас джерела вказують, що фактично чоловік жив між Україною і росією: після переїзду з Бахмута мав реєстрацію в Києві, але в період 2015–2017 років мешкав у російській Рязані, користувався тамтешніми банківськими послугами й мав автомобіль Volkswagen Transporter 2008 року, який згодом був проданий.

Погляди, публікації та попередні інциденти

Вивчення архівів його акаунтів у соцмережах свідчить про те, що у 2016–2019 роках під ніком, відомим як «Бахмут В.Д.В.», він поширював теорії змови, антисемітські висловлювання та різкі антиукраїнські твердження. У публікаціях, які цитують медіа, є схвальні згадки про дії проросійських формувань, а також емоційні реакції на інциденти, що завдавали шкоди українській інфраструктурі чи дипломатичним установам — зокрема згадувалось радість щодо обстрілу Генерального консульства Польщі в Луцьку. Також у дописах траплялися заклики до насильницьких дій проти окремих посадовців і критика на адресу політиків, наприклад Іллі Ківи, якого автор публікацій звинувачував у певних військових подіях.

Крім публічної риторики, у відкритих джерелах зазначається, що до цього чоловік фігурував у кількох конфліктних епізодах: є відео сутички в одному з магазинів Голосіївського району, де він застосував силу до іншої особи, а також згадка про кримінальну справу 2019 року щодо нанесення легких тілесних ушкоджень, яка завершилась примиренням сторін. До моменту резонансного інциденту його сторінка майже не мала активної аудиторії — дописи майже не коментувалися, поки про нього не заговорили як про фігуранта кримінальної події.

Правоохоронні органи наразі проводять слідчі та процесуальні дії: відкриті кримінальні провадження, опитування свідків та експертизи. Стан заручників, кількість постраждалих і точні мотиви — предмет розслідування. Офіційна інформація, як і раніше, публікується через пресслужби силових структур, і важливо орієнтуватися саме на перевірені повідомлення, а не на чутки чи непідтверджені дописи в соцмережах.

Справу доводиться оцінювати з обережністю: частина матеріалів у мережі може бути вирвана з контексту або інтерпретована емоційно. Тим часом суспільство й журналісти наголошують на необхідності повного й оперативного розкриття обставин події, а правоохоронці — на прозорому інформуванні та неупередженому розслідуванні. Якщо ви маєте свідчення або корисну інформацію щодо цієї справи, звертайтесь до відповідних органів — це допоможе встановити істину і попередити повторення подібних інцидентів.

Примітка: У статті використано дані з публічних джерел та медіа-опублікованих повідомлень. Офіційні висновки та юридичний статус фігуранта має встановити слідство й суд.