Microsoft назвала Україну серед трьох країн, що найбільше потерпають від кіберзагроз

Україна увійшла до трійки держав світу, населення яких найчастіше стикається з кіберзагрозами. За підсумками першого півріччя 2026 року на Україну припало 4,8% від загальної кількості зафіксованих випадків впливу кіберзлочинців. Вищі показники продемонстрували лише Сполучені Штати Америки та Ізраїль.

Такі дані оприлюднила Microsoft у щорічному звіті про стан цифрової безпеки. Документ охоплює основні тенденції у сфері кіберзлочинності, діяльність державних хакерських груп, поширення шкідливого програмного забезпечення та зміни, які відбуваються під впливом штучного інтелекту.

Порівняно з попереднім роком Україна піднялася у світовому рейтингу країн, які найбільше потерпають від кіберзагроз. У 2025 році вона посідала п’яте місце, а вже за перші шість місяців 2026-го перемістилася на третю позицію. Це свідчить про збереження високої інтенсивності атак проти українських державних установ, компаній, критичної інфраструктури та громадян.

Україна залишається важливою ціллю російських хакерів

У Microsoft наголошують, що Україна продовжує бути одним із головних напрямків російської кіберактивності. На українські організації припадає близько 14% операцій, пов’язаних із діяльністю російських хакерських угруповань. Йдеться не лише про спроби викрадення даних, а й про розвідувальні кампанії, атаки на державні системи, втручання в роботу підприємств та поширення дезінформації.

Кібератаки проти України часто мають комплексний характер. Зловмисники можуть одночасно проводити фішингову кампанію, намагатися отримати доступ до облікових записів працівників, збирати внутрішню інформацію та готувати ґрунт для подальшого втручання в роботу інформаційних систем. У деяких випадках викрадена пошта або документи використовуються для нових атак на партнерські організації.

Особливу небезпеку становлять атаки, які залишаються непомітними протягом тривалого часу. Хакери можуть використовувати легітимні облікові записи, стандартні системні інструменти та звичайні хмарні сервіси. Через це активність зловмисників складніше відрізнити від повсякденної роботи працівників або адміністраторів.

Кібербезпека для України залишається не лише технологічним, а й питанням національної безпеки. У період повномасштабної війни цифрові атаки доповнюють ракетні удари, розвідувальні операції та інформаційний тиск. Їхньою метою може бути порушення роботи державних сервісів, дестабілізація суспільства, завдання економічних збитків або отримання доступу до чутливої інформації.

Які сектори найчастіше атакують

Найбільше уваги кіберзлочинці приділяють урядовим структурам. На них припадає 27% від загальної кількості зафіксованих кібератак. Державні установи володіють великими масивами персональних даних, інформацією про роботу критичних систем та документами, які можуть становити інтерес для злочинних або розвідувальних груп.

Другу позицію за кількістю атак посідає сфера інформаційних технологій. Її частка становить 17%. Компанії цього сектору нерідко стають ціллю не лише через власні дані, а й через доступ до клієнтських мереж, програмних продуктів та хмарної інфраструктури. Злам одного постачальника цифрових послуг може створити ризики одразу для великої кількості організацій.

Ще 14% атак спрямовані проти науково-дослідних та академічних установ. Університети, лабораторії й дослідницькі центри зберігають результати розробок, персональні дані, матеріали міжнародних проєктів та іншу цінну інформацію. Водночас їхні мережі часто є складними, децентралізованими та відкритими для великої кількості користувачів, що може ускладнювати захист.

Серед поширених способів проникнення залишаються фішингові листи, підроблені сторінки авторизації, шкідливі вкладення та повідомлення у месенджерах. Зловмисники дедалі частіше маскують такі повідомлення під службові сповіщення, запити від керівництва, повідомлення банків або пропозиції оновити програмне забезпечення.

Водночас атаки стають менш помітними для традиційних систем захисту. Зловмисники дедалі рідше покладаються виключно на спеціально створені шкідливі програми. Натомість вони використовують уже наявні інструменти операційних систем, адміністративні функції, легальні програми віддаленого доступу та хмарні платформи.

Тактика зловживання легітимними інструментами ускладнює виявлення атак. Дії хакера можуть виглядати як звичайна робота користувача, системного адміністратора або співробітника технічної підтримки. Саме тому організаціям необхідно аналізувати не тільки наявність підозрілих файлів, а й незвичну поведінку облікових записів, нетипові входи до систем та зміни у звичайних робочих процесах.

Штучний інтелект прискорює кібероперації

Окрему увагу у звіті Microsoft приділили впливу штучного інтелекту на цифрові загрози. Технології штучного інтелекту дають змогу швидше створювати переконливі фішингові повідомлення, перекладати тексти різними мовами, автоматизувати пошук потенційних цілей та аналізувати великі обсяги інформації.

Завдяки цьому кіберзлочинцям більше не потрібно витрачати стільки часу на підготовку атак. Вони можуть швидко адаптувати повідомлення під конкретну організацію, імітувати стиль спілкування певної людини та одночасно запускати кампанії проти великої кількості жертв. Це підвищує ризик успішних атак як для великих компаній, так і для звичайних користувачів.

Водночас штучний інтелект використовують і для посилення кіберзахисту. Захисні системи можуть швидше обробляти журнали подій, виявляти аномальну активність, прогнозувати можливі сценарії атак та допомагати фахівцям реагувати на інциденти. Однак ефективність таких рішень залежить від якості даних, налаштувань системи та професійності команди, яка відповідає за безпеку.

У Microsoft зазначають, що штучний інтелект змінює сам підхід до кібербезпеки. Він скорочує час і витрати, необхідні для пошуку вразливостей та проведення атак, але водночас дозволяє захисникам діяти швидше, масштабніше й більш автономно. У результаті протистояння між кіберзлочинцями та фахівцями з безпеки стає динамічнішим.

На тлі цих тенденцій важливу роль відіграє готовність організацій до інцидентів. Регулярне оновлення програм, багатофакторна автентифікація, обмеження доступу до критичних систем, резервне копіювання та навчання працівників можуть істотно зменшити наслідки атаки. Не менш важливо мати чіткий план реагування, щоб у разі інциденту швидко ізолювати заражені пристрої та відновити роботу сервісів.

Про зростання загроз свідчать і нещодавні кампанії, які фіксували українські фахівці з реагування на кіберінциденти. Зокрема, зловмисники використовували техніку ClickFix та розміщували підроблені сторінки перевірки безпеки на легітимних, але попередньо скомпрометованих вебсайтах.

Лише протягом вересня 2026 року було виявлено понад 100 зламаних вебресурсів, до яких додали шкідливий JavaScript-код. Відвідувачів таких сайтів могли переконувати виконати нібито необхідні дії для проходження перевірки або усунення проблеми. Насправді ці інструкції могли призводити до запуску небезпечних команд чи встановлення шкідливого програмного забезпечення.

Ситуація демонструє, що кіберзагрози стосуються не лише великих державних систем. Потенційною мішенню може стати будь-який сайт, компанія або користувач. Високе місце України у світовому рейтингу є нагадуванням про необхідність постійно посилювати цифрову стійкість, дотримуватися базових правил безпеки та уважно ставитися до підозрілих повідомлень і запитів.