ЄКРН відзначила прогрес України, але закликала посилити захист ромів і ЛГБТІ

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості Ради Європи відзначила позитивні зміни в Україні у сфері забезпечення рівності та протидії дискримінації. Водночас експерти наголосили, що ромські громади й ЛГБТІ залишаються серед найбільш уразливих груп. У новій доповіді ЄКРН українській владі запропонували посилити захист цих спільнот, удосконалити розслідування злочинів на ґрунті ненависті та забезпечити ефективніше виконання антидискримінаційної політики.

Оцінювання охоплює період від червня 2017 року до березня 2026-го. Під час підготовки документа комісія врахувала складні обставини, у яких опинилася Україна через російську агресію. Водночас ситуація на тимчасово окупованих територіях, а також становище українців, які були змушені виїхати за кордон, до цього звіту не входили.

Які зміни в Україні відзначила ЄКРН

У доповіді зазначається, що від часу попереднього моніторингу, проведеного у 2017 році, Україна досягла прогресу в кількох важливих сферах. Йдеться не лише про ухвалення окремих стратегічних документів, а й про розвиток практик, спрямованих на захист прав людини та запобігання дискримінації.

Серед позитивних змін експерти назвали активізацію діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Інституція відіграє важливу роль у фіксації порушень, реагуванні на випадки нерівного ставлення та взаємодії з державними органами. Водночас ЄКРН наголосила, що для належного виконання своїх повноважень омбудсман має отримати достатні кадрові й фінансові ресурси.

Окремо комісія звернула увагу на розширення підготовки працівників поліції до розслідування злочинів на ґрунті ненависті. Такі навчання мають допомагати правоохоронцям краще розпізнавати мотив упередження, правильно фіксувати обставини правопорушення та забезпечувати потерпілим належний доступ до правосуддя.

Ще одним досягненням стало ухвалення стратегій, пов’язаних із соціальною інтеграцією ромів. Документи мають сприяти подоланню нерівності, покращенню доступу до освіти, медицини, адміністративних послуг і працевлаштування. Водночас експерти підкреслили, що самих стратегій недостатньо без системного фінансування, контролю за виконанням і залучення представників ромських громад до ухвалення рішень.

ЄКРН також зафіксувала суттєве поліпшення суспільного ставлення до рівності ЛГБТІ. Це свідчить про поступову зміну громадських настроїв і ширше визнання принципу рівних прав для всіх людей незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. Проте позитивна динаміка не скасовує випадків насильства, дискримінації, переслідувань і поширення мови ворожнечі.

Роми та ЛГБТІ залишаються вразливими до дискримінації

У документі наголошується, що представники ромської спільноти та ЛГБТІ й надалі особливо часто стикаються з ворожими висловлюваннями та упередженим ставленням. Мова ворожнечі може поширюватися в публічному просторі, медіа, соціальних мережах і побутовому спілкуванні. Вона не лише принижує гідність людей, а й створює середовище, у якому насильство та переслідування сприймаються як прийнятні.

Однією з ключових проблем ЄКРН назвала неналежну кваліфікацію злочинів на ґрунті ненависті. Частину таких випадків, за оцінкою комісії, продовжують розглядати як звичайні правопорушення, зокрема як хуліганство. Через це мотив упередження може залишатися поза увагою, а потерпілі не отримують повного визнання тяжкості завданої їм шкоди.

Правильна кваліфікація злочину має принципове значення, адже вона впливає на перебіг розслідування, відповідальність винних і довіру громадян до правоохоронної системи. Якщо напад або погрози проти людини через її належність до певної групи не розглядаються як злочин на ґрунті ненависті, це може посилювати безкарність і стимулювати повторення подібних дій.

ЄКРН надала Україні загалом 15 рекомендацій. Дві з них визначено пріоритетними, а їх виконання комісія планує оцінити під час проміжного моніторингу. Такий моніторинг має відбутися не пізніше ніж через два роки після оприлюднення доповіді.

Перша пріоритетна рекомендація стосується проведення спільно з громадянським суспільством інформаційно-просвітницьких кампаній проти мови ворожнечі. Особливу увагу пропонують приділити протидії упередженому ставленню до ромів і ЛГБТІ. Йдеться про роз’яснення неприпустимості дискримінації, поширення достовірної інформації та формування культури поваги до людської гідності.

Друга пріоритетна рекомендація пов’язана із забезпеченням ромів документами, що посвідчують особу. Відсутність таких документів може фактично перекривати доступ до освіти, медичної допомоги, соціальних виплат, офіційної роботи та інших державних послуг. ЄКРН пропонує створити спеціальну робочу групу, яка виявлятиме людей, що потребують документування, і допомагатиме їм пройти необхідні процедури.

Важливою частиною цього підходу має стати спрощення адміністративних процедур. Представники ромських громад повинні отримувати зрозумілі консультації, практичну допомогу та можливість оформити документи без зайвих бар’єрів. Така робота потребує координації між органами влади, місцевим самоврядуванням і громадськими організаціями.

Освіта, медицина та протидія булінгу серед рекомендацій

Серед інших пропозицій ЄКРН — посилення протидії булінгу, пов’язаному з ЛГБТІ-фобією, у закладах освіти. Школи мають бути безпечним середовищем для всіх дітей, тому адміністрації та педагогічні працівники повинні своєчасно реагувати на образи, погрози, ізоляцію та інші форми переслідування.

Комісія також рекомендувала покращити доступ ЛГБТІ до медичної допомоги. Це передбачає недопущення упередженого ставлення з боку медичного персоналу, конфіденційність звернень і повагу до особистої гідності пацієнтів. Якість медичних послуг не має залежати від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи будь-якої іншої ознаки людини.

Окремий напрям рекомендацій стосується ромських дітей. ЄКРН закликала забезпечити їм якісну освіту та рівний доступ до навчання. Для цього необхідно усувати бар’єри, пов’язані з бідністю, відсутністю документів, проживанням у віддалених районах і дискримінаційними стереотипами. Важливими можуть бути програми підтримки сімей, додаткові освітні заняття та залучення посередників, які допомагають налагодити взаємодію між школами й громадами.

Виконання рекомендацій ЄКРН стане показником того, наскільки Україна готова переходити від формального проголошення рівності до її практичного забезпечення. Для цього потрібні не лише зміни в законодавстві, а й ефективна робота поліції, судів, освітніх і медичних установ, а також постійний діалог із громадськими організаціями.

Доповідь ЄКРН засвідчує: Україна вже зробила важливі кроки у сфері прав людини, але процес реформ ще не завершений. Захист ромів і ЛГБТІ, протидія мові ворожнечі та належне розслідування злочинів на ґрунті ненависті залишаються завданнями, які потребують послідовної державної політики. Саме практичні результати — безпека, доступ до послуг і рівне ставлення — визначатимуть подальший прогрес України у сфері рівності.